Переглянути

відеоматеріал

  1. Фонетика – це розділ науки про мову, який вивчає звуковий склад мови (звуки мови).

  2. Звук – це найменша одиниця мови й мовлення, що ми вимовляємо й чуємо.

  3. Буква – це знак, яким ми позначаємо звуки на письмі. Її бачимо й пишемо.

  4. Алфавіт – букви, розташовані в усталеному порядку. В українському алфавіті всього 33 літери.

  5. Звуків в українській мові всього 38. Вони поділяються на голосні (6 зв.) та приголосні (32 зв.).

  6. В українській мові більшість слів як чуємо (звучання), так і пишемо (написання). Наприклад: Дніпро – [дн՜іпро], земля – [земл՜а]
    Але є слова, які суттєво відрізняються від написання —сміється – [см՜ійец՜:а].
    Для графічного зображення вимови слова користуються спеціальним способом запису – транскрипцією. Існують спеціальні символи.

  7. Голосні звуки [а], [е], [и], [і], [о], [у]. Їх позначають на письмі 10 літерами: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї. (Про букви я, ю, є, ї дивись далі).

    Наприклад: яблуня – [йаблун՜а]. —
    Вони бувають наголошені та ненаголошені. На́голос позначають таким знаком – а́. Наприклад: у слові «на́голос» -–звук [а] – наголошений, решта голосних звуків – ненаголошені.

  8. Приголосні звуки за творенням поділяються на дзвінкі та глухі. Дзвінкі звуки мають у своєму складі шум і голос (у сонорних голос переважає над шумом), а глухі звуки складаються тільки з шуму.
    Залежно від позиції у слові приголосні бувають твердими чи м’якими(або пом’якшеними). Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари: [б] – [п];
    [д] – [т]; [дж] – [ч]; [дз] – [ц]; [ж] – [ш]; [з] – [с]; [г] – [х]; [ґ] – [к];
    УВАГА!     Звук [ф] не має дзвінкої пари.

  9. Як визначити\знайти глухі чи дзвінкі приголосні звуки?

         Щоб правильно виконати завдання на ЗНО\НМТ і визначити у певному слові дзвінкі чи глухі звуки, слід запам’ятати фразу «Це усе кафе птах і чаша» або «Цап хоче фісташки» (дивись схему). 9 букв, що позначають приголосні звуки ([ц с к ф п т х ч ш]) в цьому слові, – вказують на глухі приголосні (тверді чи м’які). Якщо у вашому слові немає цих звуків (НЕ БУКВ!), то це значить, що там залишилися тільки дзвінкі звуки.

          Наприклад: зі слів «канікули», «соловей», «дівчина», «джерело», «шапка» тільки «джерело» має виключно дзвінкі приголосні. А ось слово «шапка» складається з глухих приголосних [ш п к]. Про те, як правильно виконати завдання на цю тему під час ЗНО\НМТ й не помилитися, читайте у відповідному розділі.

Як визначити тверді та м’які приголосні?

Які однакові звуки є у словах САЛО і СІЛЬ? Жодного. Приголосні звуки в цих словах різні, бо складають пару: твердий [с]—м’який [с՜]. Всі приголосні в українському алфавіті утворюють пари: твердий—м’який. Крім звука [й], бо він безпарний.

М’якість приголосних у транскрипції позначають знаком [ ՜ ]. Це не стосується звука [й], оскільки він завжди м’який (бо не має твердої пари).

Щоб визначити твердий\м’який приголосний, слід знати, що літерами ь, і, я, ю, є,  у заданому слові позначають м’якість попередніх приголосних.

М’який знак не позначає звук, а робить м’якими попередні приголосні [д՜], [т՜], [з՜], [с՜], [ц՜], [л՜], [н՜], [͡дз՜]. Щоб це запам’ятати, використовують фразу “Де ти з’їси ці лини, Дзідзьо?” (Лин – то така риба)
Ще одна важлива особливість! Оці ось приголосні [д՜], [т՜], [з՜], [с՜], [ц՜], [л՜], [н՜], [͡дз՜] перед наступним м’яким чи пом’якшеним приголосним теж стають м’якими!
Щодо звука [ і ], то він завжди пом’якшує попередній приголосний.
Решта літер — Я, Ю, Є — якщо позначають один звук [ а ], [ у ], [ е ], то при цьому пом’якшують попередній приголосний.

Наприклад: у слові пісня — [п՜іс ՜н՜а] 
 – звук [і] пом’якшує попередній [п՜ ];
 – літера я робить м’яким звук [н՜ ];
 – а звук [с՜ ] став м’яким під впливом наступного м’якого [н՜ ].

                               у слові юність — [йун՜іс՜т՜]

           – звук [і] пом’якшує попередній [н՜ ];
           – м’який знак ь робить м’яким попередній [т՜ ];
           – а звук [с՜ ] став м’яким під впливом наступного м’якого [т՜ ].

Склад слова.

Усі слова діляться на склади. Склад — це частина слова, яку ми вимовляємо з одним видихом повітря.

Кількість голосних звуків у слові — кількість складів.

Склади бувають відкриті, бо закінчуються на голосний ма|ма, та|то, о|лі|я
та закриті, що закінчуються на приголосний звук Хар|ків, Вов|чанськ.

УВАГА! Це важливо! Не плутати поділ на склади з правилами переносу слів.

Наголос

На письмі знаком   ́  позначають наголос — виділення певного складу більшою силою голосу. Отже, цей склад ми вимовляємо голосніше. Сам знак ставлять над літерою, що позначає голосний звук, який ми вимовляємо голосніше — Дніпро́.
На ЗНО\НМТ слід звертати увагу на знак наголосу, бо це впливає на лексичне значення слова. Порівняйте:   за́мок — замо́к;
на бе́резі  —  на бере́зі.

Існують слова з подвійним наголосом: по́ми́лка, ма́бу́ть, ба́йду́же.

Якщо ви добре запам’ятали ці правила, то легко розв’яжете завдання ЗНО\НМТ.

Для підготовки до ЗНО\НМТ заходьте на ютубканал «Урок української»

Зась! Ви не можете копіювати вміст цієї сторінки