Значення фразеологізмів

 Значення фразеологізму. Будова.

Значення фразеологізму, який вам потрібен,  ви знайдете після цієї статті.  Сталі словосполучення розташовані  в алфавітному порядку. База весь час поповнюється. Звертайте увагу на наголос в деяких словах. Про те, що таке фразеологізми, яка їхня синтаксична роль й багато іншої корисної інформації на цю тему ви знайдете на попередній сторінці (тисни сюди). Якщо ви добре розбираєтеся в значенні фразеологізму, то це допоможе вам не тільки  якісніше підготуватися до ЗНО\НМТ, а й навчитися доречно вживати  у своєму мовленні колоритні словосполучення.
Дивіться на ютубі корисні відеоуроки “Фразеологізми на ЗНО\НМТ”(тисни сюди).

Фразеологізми на ютубі
Фразеологія на ютубі

 

Що означає фразеологізм

Значення фразеологізму залежить від джерела походження стійкого словосполучення. Можна умовно назвати декілька джерел походження фразеологізмів:
– усна народна творчість; власне українські стійкі словосполучення;
– давньогрецька та давньоримська міфологія;
– біблійне походження;
– художня література.

 Яка будова й значення фразеологізму

До кожного фразеологізму входить, як правило, не менше двох складників. Це можуть бути повнозначні слова зі службовими й без них (все тече, все міняється; решетом воду носити; одрізана скибка; серце з перцем), повнозначне і службове слово (не промах, з пелюшок, на порі) і навіть тільки службові слова (або — або, від і до, за й проти).

 Фразеологічні одиниці типу сурядних словосполучень найчастіше поєднані сполучниками сурядності (переважно єднальними) повторювані повнозначні слова — іменники, прикметники, займенники, дієслова, прислівники. Наприклад: плоть і кров; молодий та зелений; ні живий ні мертвий; і вашим і нашим; ні се ні те; і днює й ночує; не кує й не меле; рано чи пізно.

 Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, з головного слова й одного чи кількох залежних слів або словосполучень. Наприклад: підносити до неба; змінити гнів па милість; тримати в чорному тілі.

Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово. Фразеологічні одиниці, головним словом у яких є іменник, другим складником можуть мати узгоджений з ним прикметник, дієприкметник, порядковий числівник, займенник (морський вовк, відкравна скиба, дев’ятий вал, на всю губу), а також іменник у непрямому відмінку з прийменником чи без нього (гріш ціна, гра з вогнем, без сорому казка, птиця високого польоту).

 Досить поширені в українській мові фразеологічні одиниці-словосполучення, головним словом яких є дієслово. Залежним у них найчастіше виступають іменники в різних формах з пояснювальними словами й без них: не давати спуску; наробити шелесту; підносити до небес; битися об поли руками; робити з мухи слона; пройти Крим і Рим і мідні труби.

Залежне слово може бути виражене прикметником у ролі іменника, займенником, неозначеною формою дієслова, прислівником: загнати на слизьке, співати своєї, давати прикурити, зводити нанівець.

Досить багата українська мова на фразеологізми типу порівняльних зворотів — різновиду приказок: як сир у маслі, як у містку дірка, як (наче) корова язиком злизала, як маку.

Фразеологічні одиниці, що мають форму речення, можуть являти собою повідомлення, що й виступає реченням, або називати певне явище і входити до складу речення як його член. Самостійними повідомленнями є прислів’я, приказки, крилаті вислови. Наприклад: згода дім будує, а незгода руйнує; бачили очі, що купували.

Синонімічні фразеологізми ви знайдете тут (тисни сюди). Це допоможе вам якісніше підготуватися до ЗНО\НМТ.

Значення фразеологізму

Аби день до вечора — цілковита байдужість, підневільно, мляво, безрадісно.
Наприклад. Останні дні перед звільненням з кріпацтва на поле ходили аби день до вечора (А.В.).


Альфа й омега — початок і кінець чого-небудь. Головне в чомусь, основа, зміст, суть чого-небудь.
Наприклад. Те слово — бог. Він альфа й омега, початок і кінець (“В катакомбах” Леся Українка).


Ані телень — повна тиша; жодного звуку, жодного слова;
Наприклад. Оце раз як обпали бджоли.., гукав-гукав — ані телень! Хоч би лялечка тобі озвалася! (Дніпрова Чайка).


Без ножа різати — ставити кого-небудь у скрутне становище.
Наприклад. Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа?! (Мартович)


Без тижня день (жарт.) — недавно; незначний часовий промі́жок; дуже малий, короткий термін.
Наприклад. Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався (Григорій Тютюнник).


Береженого й Бог береже — про кого-небудь обачного, дуже обережного.
Наприклад. Дієш за біблейським законом: береженого й Бог береже (Сологуб).


Видно пана по халявах — людина пізнається за її поведінкою, вчинками, конкретними ділами.
Наприклад. Так,— з притиском вимовив Ярошенко. — Видно пана по халявах. Це той, що раз на рік правду каже, та й то кається. Знаю, що то брехало. (В. Речмедін).


В Сірка очі позичати — про того, хто не має совісті; про безсоромну людину.
Наприклад. — Коли по совісті вибрали — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в сірка очей не позичав, але молодий він ще до цього діла… (М. Стельмах).


Вхопити обметиці — зазнати невдачі, поразки в чому-небудь. Наприклад. Незважаючи на великі зусилля, він все-таки вхопив обметиці (А.В.).


Горобина ніч — темна, дуже буряна погода, з дощем, блискавицями; негода.
Наприклад. Це була справді горобина ніч, з блискавицями та іншими страхіттями, так що літакові довелось дещо відхилитись від курсу (Дмитерко “Там, де сяє південний хрест”).


Дати березової каші — побити кого-небудь (прутом, різками), суворо покаравши.
Наприклад. Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (Стельмах).
Вона їм всипле березової каші. Вони пам’ятатимуть, як треба матір слухати й поважати (Кучер).


Дати гарбуза (піднести печеного гарбуза) відмовити женихові при сватанні дівчини.
Наприклад. Гарна була дівчина на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.казка).
Знаю, знаю про твою біду, якого тобі [сотнику] мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Квітка-Основ’яненко).


Дати драла (драпака, дьору) – швидко втікати, бігти.
Наприклад. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла (Укр. присл.).
Не раз, брат, доводилось мені давати з села городами такого драла, що аж пилюка стовпом (Збанацький).


Жданики поїсти — втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь.
Наприклад. — Добрий вечір,— привітався Шамрай. — Добрий,— відгукнулася Мар’яна. — Я вже й жданики поїла, а тебе все немає (Собко);
Виглядала-виглядала, ждала-ждала Юлька, та й жданики поїла (Рудь);
Ми ждали, ждали твоєї помочі, та й жданики поїли! (Гуц.).


Зуби з’їсти (проїсти) на чомусь — мати великий досвід у чомусь.
Наприклад. — Мій тато зуби з’їв на паламарстві, а на долю не нарікає. (А. Свидницький “Люборацькі”).


Кров за кров — відплата, помста.
Наприклад. — Чи буде зуб за зуб, а кров за кров? — хтось питався у раннім пошумі світанку. (М. Матіїв-Мельник).


Кури загребуть (заклюють) — хто-небудь пропаде, загине безслідно або опиниться в скрутному становищі.
Наприклад. «Мене тут і кури заклюють»,— подумав Балабуха (Нечуй-Левицький).


Туман вісімнадцятий — дурна, тупа, розумово обмежена людина; пришелепкуватий,  ненормальний.
Наприклад.  – Бенедьо, тумане вісімнадцятий, де твій дрюк?.. (І. Франко “Борислав сміється”) .


Хоч греблю гати – дуже багато, велика кількість чогось\когось.
Наприклад. Тепер дівчат, хоть греблю гати; тепер на сей товар не скудно (Котляревський) 

Зась! Ви не можете копіювати вміст цієї сторінки